- Місячник.
- Про туберкульоз.
- БЦЖ.
- Симптоми туберкульозу.
- Хто має вищий ризик розвитку туберкульозу.
- Діагностика туберкульозу
- Латентна туберкульозна інфекція
Щорічно Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз відзначається 24 березня, тому завжди у березні проводиться Всеукраїнський місячник боротьби з туберкульозом. КНП “Камінь-Каширський ЦПМСД” також долучається до проведення заходів програми місячника.
Зокрема:
- на нарадах із сімейними лікарями наголошується увага на питання профілактики раннього виявлення туберкульозу та супроводу пацієнтів з туберкульозом на амбулаторному етапі, формування груп підвищеного ризику щодо захворювання на туберкульоз для активного виявлення туберкульозу.
- проводиться скринінгове анкетування для дорослих у громадах та серед ВПО стосовно чинників ризику та симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз та скринінгове анкетування для батьків або законних представників дитини стосовно чинників ризику та симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз у дитини.
- проводиться висвітлення питання профілактики туберкульозу та подолання стигматизації, акцентується увага на загальну доступність контрольованої терапії туберкульозу за рахунок придбаних державою протитуберкульозних препаратів.
- проводиться інформаційна кампанія серед населення та ВПО з метою підвищення обізнаності людей щодо туберкульозу, наголошуюється на необхідності вчасного звернення за лікарською допомогою при наявності симптомів та проходження профілактичних скринінгів за потреби з метою зміни суспільної думки і формування адекватного ставлення до діагнозу туберкульоз і людей, яких він торкнувся.
ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ
Туберкульоз — інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Найбільш поширеним є туберкульоз легень, але хвороба може вражати й інші органи та системи організму, крім волосся та нігтів.
Передається туберкульоз (далі — ТБ) від людини, яка має відкриту форму ТБ (з активним бактеріовиділенням) до іншої людини повітряним шляхом під час кашлю, розмови, чхання. Ризик інфікування залежить від тривалості та інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями залежить від стану імунної системи. Якщо вона не здатна стримувати інфекцію, розвивається туберкульоз.
Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів та дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.
Туберкульоз розвивається у приблизно 10% людей, інфікованих бактеріями туберкульозу. Особливо чутливі до туберкульозу люди з ослабленою імунною системою (через хронічні захворювання або прийом певних ліків) та маленькі діти, оскільки їх імунна система ще не сформована. Щоб захистити дитину від важких форм туберкульозу використовують вакцину БЦЖ.
БЦЖ
На жаль, універсальної вакцини, яка б попереджала захворювання різними видами туберкульозу, немає. Хоча наукові розробки в цьому напрямку ведуться.
Сьогодні в арсеналі медицини є вакцина — БЦЖ — від важких, генералізованих форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз. Вони особливо небезпечні для дітей першого року життя.
Без щеплення вакциною БЦЖ у дитини, яка підхопить такий туберкульоз, зростає ризик смерті. Тому цю вакцину вводять так рано — на 3–5 день життя. Це рекомендований вік для вакцинації, однак діти старше 5 днів також можуть бути вакциновані, якщо раніше вони не були щеплені з об’єктивних причин.
Впродовж життя людина може захворіти на туберкульоз, але в перші роки життя вона не матиме генералізованої форми ТБ з множинним ураженням кількох органів.
БЦЖ — це жива вакцина з настільки ослабленими мікобактеріями, що вони не здатні викликати захворювання. БЦЖ застосовують у багатьох країнах з високою поширеністю ТБ для захисту дітей. На жаль, Україна й досі знаходиться в цьому переліку. Тому так важливо дотримуватись Національного календаря профілактичних щеплень і вчасно захищати своїх дітей від загроз.
Симптоми туберкульозу
| Клінічні симптоми та прояви | Туберкульоз (легеневий) |
| Початок захворювання | Як правило — поступовий протягом кількох тижнів, інколи — місяців |
| Загальноінтоксикаційний синдром | Зниження працездатності, загальна втомлюваність |
| Підвищення температура тіла | Як правило — незначний підйом температури тіла до 37–37,2° С, при важких формах — виражена лихоманка |
| Підвищена пітливість вночі | Характерна |
| Зниження маси тіла без «визначеної» причини | Характерно |
| Кашель | Триває понад 2 тижні, періодичний, як правило з мокротинням |
| Задишка (утруднене та прискорене дихання) | З’являється при фізичному навантаженні. Виражена задишка спостерігається при важких поширених формах туберкульозу із значним враженням легеневої тканини |
| Кровохаркання | Спостерігається при важких поширених формах туберкульозу із значним враженням легеневої тканини |
Хто має вищий ризик розвитку туберкульозу
До груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:
1. ВІЛ-інфіковані особи.
2. Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).
3. Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.
4. Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.
5. Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.
6. Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.
7. Особи без визначеного місця проживання.
8. Пацієнти психіатричних закладів.
9. Затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.
10. Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.
Діагностика туберкульозу
Діагностика ТБ полягає у визначенні локалізації патологічного процесу, мікробіологічному підтвердженні захворювання на ТБ та ідентифікації збудника, а також обов’язковому визначенні чутливості мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів, які застосовуються для лікування.
Усі особи, які звернулись за медичною допомогою із симптомами та захворюваннями, за наявності яких пацієнту проводять обстеження на ТБ, а також особи із підозрою на ТБ обстежуються на легеневий та/або позалегеневий ТБ із застосуванням загальноклінічних, мікробіологічних, радіологічних методів.
Для початкової оцінки стану ураженого органу застосовуються найбільш доцільні для кожної локалізації методи візуалізації:
- ультразвукове дослідження;
- рентгенографія;
- магнітно-резонансна та/або комп’ютерна томографія);
- для обстеження легень застосовується рентгенографія органів грудної клітки (за необхідності — комп’ютерна томографія органів грудної клітки).
У людей з підозрою на легеневий туберкульоз, зокрема за наявності тривалого кашлю, для аналізу використовують мокроту, яка досліджується за допомогою молекулярно-генетичного методу, а за неможливості отримати такий вид біоматеріалу, можуть проводитись такі види обстежень як індукція мокротиння або фібробронхоскопічне дослідження. При вичерпанні можливостей вищезазначених методів діагностики може бути застосована хірургічна біопсія з отриманням матеріалу для подальшого мікробіологічного та морфологічного дослідження.
У людей з підозрою на позалегеневий туберкульоз для зразків з вогнищ позалегеневого ураження, операційного матеріалу додатково проводиться гістологічне дослідження.
Латентна туберкульозна інфекція
Латентною туберкульозною інфекцією називається стан, коли в організмі у людини живе збудник туберкульозу, але вона не хворіє на туберкульоз. У такому випадку є ризик захворіти в найближчому майбутньому. Щоб його знизити, призначається курс профілактичного лікування.
Для профілактичного лікування застосовуються два найбільш ефективних препарати – ізоніазид і рифампіцин (або його похідне – рифапентин). Ці препарати є найбільш безпечними протитуберкульозними ліками і вкрай рідко викликають побічні реакції.
Пам’ятайте! Людина з латентною туберкульозною інфекцією не є хворою на туберкульоз. Якщо Ви будете дотримуватися порад лікаря і закінчите повний курс лікування, вона буде захищена від цієї небезпечної недуги на довгі роки. По завершенню курсу профілактивного лікування обов`язково
завітайте до вашого сімейного лікаря на консультацію.